Доповідь на тему: «Відеозапис - важливий засіб освіти під час дистанційного навчання».

 

ДНЗ "Запорізький центр професійно-технічної освіти водного транспорту"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доповідь на тему: «Відеозапис - важливий засіб освіти під час дистанційного навчання».

 

 

                                                                 Майстра виробничого навчання Єльцової І.Ф.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя

2021 рік

                                                               

ВСТУП

Події 2020-2021 років привернули увагу всього суспільства до технологій дистанційного навчання. Пандемія COVID-19 в останні роки на кілька місяців унеможливила очне навчання, а дистанційне навчання стало єдиною доступною формою в системі середньої, технічної та вищої освіти.

Дистанційне навчання – одна із форм навчання, яка виникла й удосконалювалася разом із розвитком інтернет-технологій, і на сьогодні має чіткі характерні ознаки, принципи і певні методичні напрацювання. Дотепер дистанційне навчання було камерною формою, зазвичай, для дорослих людей або учнів, які прагнули поліпшити та поглибити свої знання, вміння у певній галузі. Методика проведення дистанційних занять знаходиться у процесі становлення, а принципи дистанційного навчання та його особливості стали серйозними викликами для системи освіти в цілому.

Виклик перший – умотивованість учнів. Класичне дистанційне навчання апріорі передбачає наявність усвідомленої мотивації у тих, хто навчається, тому що постійний контроль із боку педагогів неможливий. Умотивованість учнів сучасної школи і технічної освіти є однією з основних освітніх проблем, і за умов віддаленого навчання набуває ще більшої гостроти.

Виклик другий – здатність учнів до самоосвіти. Дистанційне навчання передбачає, що більшість навчального матеріалу школярі опановують самостійно. Проблема для викладача – як організувати самостійну роботу учнів – під час карантину стає проблемою для батьків: як навчити самостійності та як цю роботу проконтролювати.

Виклик третій – комунікація в процесі навчання. За умов традиційного очного навчання відбувається постійна вербальна й невербальна комунікація між викладачем і учнями, учнів поміж собою. Під час дистанційного навчання соціальна комунікація різко зменшується, її невербальна частина майже зникає. А це негативно впливає на формування важливих соціальних комунікативних та кооперативних умінь учнів. З’являється ще одна педагогічна проблема: як організувати комунікацію між викладачем і учнями, учнів поміж собою під час синхронної онлайн-зустрічі, а також якою має бути віртуальна навчальна комунікація в асинхронному режимі, щоб вона не займала весь вільний час як викладача, так і учнів.

Четвертий виклик – це індивідуалізація навчання, що є однією з головних переваг і принципів дистанційного навчання, тобто можливість для кожного учня самостійно обирати темп навчання, час проведення занять і виконання завдань тощо. В умовах масової освіти, коли кожний викладач працює з 5–6 групами, а в кожного учня від 11 до 18 предметів, індивідуалізація неможлива як для викладача так і для учня, навіть організаційно.

Виклик п’ятий – сформованість певного рівня умінь щодо використання цифрових технологій. Для викладача ця проблема ускладнюється тим, що їм потрібно не просто опанувати новий засіб, а й змінити власну відпрацьовану роками методику навчання, знайти та застосувати нові методи і форми так, щоб досягти обов’язкових результатів навчання.

Шостий виклик – це необхідність ідентифікації учнів. Дистанційне навчання надає більше можливостей для фальсифікації результатів (виконання завдань іншою людиною). В умовах класичного дистанційного навчання ця проблема вирішується за умов високої мотивації учня – ті, хто вчаться дистанційно, хочуть насамперед отримати нові знання та вміння, а вже потім – певну оцінку. У традиційній школі оцінка залишається основним стимулом до навчання і тому ризик несамостійного виконання домашніх завдань і контрольних робіт значно збільшується.

Виклик сьомий – визначення чіткого регламенту часу на проведення онлайн-уроків і самостійної роботи учня. Під час очного навчання є тижневий розклад занять та кількість домашніх завдань. Однак у пандемію викладач та учні витрачали набагато більше часу для навчальної роботи.

І останній виклик – це відсутність єдиної уніфікованої електронної платформи для навчання. Адже в процесі дистанційного навчання викладач може використовувати різноманітні онлайн-сервіси, які він опанував. Але учню доведеться створювати облікові записи в цих сервісах та опановувати кожний, що лише ускладнює навчання та зміщує фокус зі змісту предмета на застосування цифрових технологій.

Дистанційне навчання – це не альтернатива очному навчанню. Безумовно, діти мають ходити до навчальних закладів, соціалізовуватися, спілкуватися, вчитися і розвиватися. Жодний розумний електронний засіб не може замінити викладача-людину. Проте сучасні педагоги мають бути готовими до форс-мажорних обставин і володіти методикою дистанційного навчання, яка зараз тільки розвивається.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: виклики, результати та перспективи

 

Саме масова дистанційна форма здобуття освіти вперше в історії України (на тривалий період) замінила звичну та зро­зумілу суспільству очну форму навчання.

Масова дистанційна форма навчання трансформувалась у взаємодію 300 тисяч учнів та 24 тисяч викладачів.

У період карантину було проведено опитування учнів, пе­дагогів і батьків з метою вивчення стану організації дистанцій­ного навчання.

Результати засвідчили наступне.

Учні та викладачі використовують різноманітні інформацій­но-комунікаційні технології, найчастіше спілкуються за допо­могою соціальних мереж та месенджерів.

У викладачів частіше, ніж в учнів, виникають труднощі з дистанційним навчанням. У цілому викладачі витрачають біль­ше часу на підготовку уроків та проведення дистанційних занять у порівнянні з аудиторними заняттями.

Батьки учнів активно залучені до дистанційного навчан­ня, 94% з них контролюють виконання домашніх завдань дітьми.

Відсутність технічного забезпечення є однією із основних проблем навчання на відстані.

На думку 50% учителів та 60% батьків, ефективність дистанційного навчання є нижчою у порівнянні з традицій­ною формою. Переважна більшість батьків не хоче, щоб їхні діти навчалися дистанційно після закінчення каран­тину. Учні та викладачі також надають перевагу очній фор­мі навчання.

Викладачі неперервно підвищують кваліфікацію, набувають нових компетентностей. Більша частина педагогів (53,8%) приділяє самоосвіті більше ніж три години кожного дня. Найважливішим вчителі визначили відвідування про­фесійних сайтів (76%), підвищення кваліфікації онлайн (24,8%), створення і проведення онлайн-уроків (20,5%), вивчення цифрових інструментів (18,8%).

Учасники освітнього процесу зазначають, що дистанцій­не навчання значно впливає на їхнє повсякденне життя.

•Більша частина учнів (53%) відповіла, що на виконання домашніх завдань витрачається більше часу, ніж зазвичай.

•Батьки стали більше спілкуватися з дітьми (73%), допома­гати їм у виконанні домашнього завдання (45%).

*Інформаційні дані за результатами дослідження робочої групи, до складу якої увійшли і педагоги-практики, і керівники закладів освіти, і представники районних методичних служб, і науковці. Підготували напра­цьовані практичні рекомендації педагогам, уч­ням, батькам, керівникам закладів освіти з досвіду роботи осві­тян. *(https://eo.gov.ua/)

 

 

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

у 2021 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

 

Варто зауважити, що різноманіття цифрових технологій та онлайн-сервісів у більшості випадків ускладнювали процес організації дистанційного навчання для учнів, адже вимагали реєстрації, створення кількох облікових записів.

Тож, враховуючи досвід організації освітнього процесу під час карантину, закладу освіти необхідно узгодити дії всіх педагогів і обрати єдиний підхід та єдині засоби для дистанційного навчання.

Заклади загальної середньої освіти, що розгорнули середовище G Suite for Education або платформу дистанційного навчання Moodle (або подібні Classdojo, Мій клас тощо), можуть забезпечити роботу всіх учасників освітнього процесу в цьому середовищі. Учням не потрібно додатково реєструватися в інших системах і сервісах. Тоді для кожного класу вчитель створює окремий курс для власного предмета, а адміністратор платформи під’єднує учнів у такі курси.

Якщо ж у закладі не має єдиної платформи дистанційного навчання або відсутнє середовище G Suite for Education, то можна запропонувати вчителям 7–11 класів для організації освітнього процесу під час карантину використовувати платформу Google Classroom. Учителю та учням для роботи на платформі Google Classroom потрібно мати облікові записи в поштовому сервісі Gmail, що дітям дозволено з 13 років. У такому випадку педагог самостійно створює окремий курс власного предмета для кожного класу та надає код класу класному керівнику. Класний керівник має прослідкувати, щоб учні приєдналися до всіх створених для них класів.

Після створення певного класу папка з матеріалами класу автоматично формується в учителя та учнів на Google Диску. Крім того, є можливість швидко створити і завантажити матеріали з Google Диску безпосередньо до віртуального класу. Однією з переваг використання систем дистанційного навчання в освітньому процесі є автоматичне створення журналу оцінок та інформування про появу нових завдань і термінів їх виконання.

Під час дистанційного навчання для учнів 1–6 класів, які ще не мають можливості створити власні поштові облікові записи, доцільно застосовувати такий онлайн-ресурс, як віртуальна дошка Padlet (https://padlet.com/). У цій ситуації краще створювати по одній дошці для кожного класу. Наприклад, класний керівник створює онлайн-дошку для свого класу за шаблоном «Полиця», де кожний окремий стовпчик має назву навчального предмета (українська мова, математика, англійська мова та інші), і надає доступ до редагування всім учителям, які викладають у цьому класі, можливість залишати коментарі глядачам. Кожен викладач розміщує в окремих постах навчальний матеріал у відповідному стовпчику. Для зручності орієнтування учнів на віртуальній дошці можна починати кожний пост у стовпчику із зазначення дати і теми уроку. Класний керівник повідомляє учням та їх батькам адресу створеної дошки.

Окрім завантаження текстових, графічних матеріалів, презентацій, відео та посилань на інші ресурси, вчителі також мають змогу на віртуальній дошці демонструвати власний екран, записувати відео та голосові пояснення тривалістю до 5 хвилин. Учні опановують матеріали, розміщені на дошці, та залишають коментарі до відповідного посту. Потрібно заздалегідь домовитися з учнями, що свій коментар вони починають із зазначення ім’я та прізвища. Віртуальна дошка Padlet доступна для роботи на різноманітних пристроях (комп’ютер, ноутбук, планшет, смартфон тощо).

Під час такої організації навчання вчителям доведеться самостійно відслідковувати виконання робіт учнями та самостійно вести журнал оцінювання.

Проте це не єдині варіанти організації освітнього процесу засобами технологій дистанційного навчання. Крім запропонованих вище, можна скористатися іншими варіантами, але врахувати, що педагоги мають використовувати мінімальну кількість онлайн-сервісів, у яких учням потрібно створювати облікові записи.

 

 

 

 

 

 

 

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІДЕОЗАПИСУ

Завдяки таким перевагам, як гнучкість та вибір індивідуального темпу, часу навчання, дистанційне навчання складно інтегрувати у традиційну класно-урочну систему. Тож викладачі під час карантину відчули необхідність перебудувати навчальний матеріал, виділити найсуттєвіше для пояснення учням. Адже самостійне опрацювання навчального матеріалу школярами потребує значно більше часу ніж у класі. Підготовка викладача до проведення уроку із використанням технологій дистанційного навчання та перевірка надісланих учнями виконаних робіт також потребує значно більше часу. Тому актуальною під час дистанційного навчання є оптимізація кількості обов’язкових для виконання учнями завдань (робіт) та їх обсяг.

Крім того, проведення онлайн-уроків у вигляді відеозапису відповідно до розкладу занять у синхронному режимі за допомогою засобів для відеоконференцій тривалістю 40–45 хвилин стає складним випробуванням як для учнів, так і для викладача. Виникає гостра потреба у проведенні різноманітних руханок, гімнастики для очей, збільшенні часу на перерви між уроками.

Тому частину уроку (20–25 хвилин) потрібно використати для відеопояснень, а іншу частину (25–20 хвилин) для інтерактивної взаємодії та самостійного виконання завдань учнями. Необхідно враховувати, що під час онлайн-спілкування швидкість засвоєння навчального матеріалу учнями менша ніж в очному навчанні. Отже, викладачу доцільно виділити найсуттєвіший матеріал теми та планувати для онлайн-уроків менший за обсягом матеріал.

У плануванні навчальних занять із використанням технологій дистанційного навчання викладач може застосувати технологію «перевернутого класу», коли перед вивченням теми наступного уроку учні самостійно опрацьовують навчальне відео (презентацію), а в класі викладач надає відповіді на питання, пояснює незрозумілі моменти, разом із учнями.

 

У плануванні та підготовці уроку викладач може застосовувати такий інструментарій:

1. Google документи, презентації, таблиці, малюнки тощо: учителі разом з учнями можуть створювати і спільно використовувати документи, презентації, електронні таблиці, а також залишати коментарі.

2. Програма для створення скріншотів, записів відео дозволяє вчителям робити скріншоти у вигляді зображень, редагувати їх і обмінюватися, записувати відеоуроки.

3. Сервіси для створення хмари слів, інтерактивних вправ, ребусів, інфографіки, кросвордів урізноманітнять завдання до уроків.

4. Віртуальні дошки дозволяють зібрати в одному місці різноманітні ресурси до уроку та надати можливість учням залишати свої відповіді, посилання на виконані завдання.

У проведенні уроку викладач може застосовувати такий інструментарій:

Розкривати нову тему, давати нові знання, провокувати думки можнат також, використовуючи: тематичний контент Youtube (тематичне відео, короткі ролики, фільми-екранізації, освітні канали, фільми BBC або National Geographic та ін.)

• інфографіку;
• аудіо-книги або підкасти, інтерв'ю із цікавими людьми;
• youtube-канали викладачів-предметників;
• блоги вчителів-предметників (за категоріями) та ін.

 І наостанок. Ми є суб’єктом, тобто головним упорядником, активною, відповідальною особою у своєму навчальному се­редовищі, тому воно має бути для нас зручним, оформле­ним зі смаком, показувати у різних креативних дета­лях нашу індивідуальність.

ПІДСУМКИ

 

Пандемія коронавірусної хвороби актуалізує необхідність масового використання технологій дистанційного навчання в освітньому процесі. Дистанційне навчання має певні відмінності від традиційного очного навчання, а класно-урочна система не може бути повністю відтворена в режимі онлайн.

Для впровадження технологій дистанційного навчання керівництву закладів освіти необхідно:

● проаналізувати наявні ресурси, рівень забезпеченості педагогів і учнів технічними засобами, підключенням до мережі Інтернет, володіння цифровими технологіями та обрати єдиний підхід до проведення навчальних занять із використанням технологій дистанційного навчання;

● продумати комунікацію з викладачами, батьками та учнями, особливо вирішення ситуації з відсутністю пристрою (ноутбук, комп’ютер, смартфон, планшет) або підключення до мережі Інтернет;

● організувати допомогу викладачами (за потреби і батькам) в опануванні обраними в закладі технологіями дистанційного навчання; педагогам:

● спланувати вивчення навчального матеріалу, враховуючи можливість запровадження карантину, обсяг та кількість завдань, поєднання синхронного та асинхронного режимів навчання;

● опанувати обрані закладом технології дистанційного навчання;

● обрати відео та онлайн-ресурси для вивчення предмета;

● розробити завдання для спільної взаємодії із використанням онлайн-інструментів;

● налагодити оперативну комунікацію з батьками та учнями;

● поступово впроваджувати технології дистанційного навчання в освітній процес.

Під час організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання доцільно поєднати синхронний та асинхронний режими проведення занять.

Організація якісного масового дистанційного навчання – складний і багатофакторний процес, який зараз знаходиться лише на початку становлення. Але кропітка систематична робота щодо впровадження технологій дистанційного навчання за допомогою відеозапису в освітній процес допоможе згодом досягти позитивних результатів.

 

 

 

 

Перелік освітніх джерел та онлайн платформ на допомогу викладачами

в організації дистанційного навчання:

 

• Студія онлайн-освіти Educational Era https://www.ed-era.com/
• iLearn (https://ilearn.org.ua/) – цікаве, безкоштовне і доступне 24/7

навчання: онлайн курси з основних предметів ЗНО, вебінари з найкращими

репетиторами Києва, тести, подкасти, матеріали для самопідготовки .

• Prometheus https://prometheus.org.ua/ Онлайн курси України і світу із

різних предметів та різноманітних напрямків для вчителів та учнів

• Каталог електронних освітніх ресурсів Інституту післядипломної

педагогічної освіти Київського університету імені Бориса

Грінченка http://urok.ippo.kubg.edu.ua/

• Інтерактивні підручники Edera (математика, біологія, укр. мова, історія

України, фізика, географія, біологія) https://www.ed-era.com/books/

• Мультимедійні підручники КМ Медіа (з відео і можливістю читати на

телефонах) http://kmmedia.com.ua/books/

• Українська програма – каталог е-підручників, відео, аудіокниг для

школи http://ukrprog.com/

• Розумники – придбання (диски та скачування з сайту) ліцензійних МОН

е-підручників (педагогічні програмні засоби, тести, лабораторні практикуми

та інше) http://rozumniki.net/

• Нова школа -навчальні диски для школярів (каталог ресурсів всіх

предметів) http://novashkola.com.ua/

• Електронні версії підручників https://e-pidruchnyky.net/

Скановані підручники та відеоуроки:

• Система e-pidruchnyky.net забезпечує широкий законний доступ до

цифрових копій підручників, які використовуються у навчальному процесі

загальноосвітніх шкіл України.